Отже, ми з’ясували, що завдяки роботі нашого мозку створюється суб’єктивна реальність. У цій книзі ми будемо називати роботу мозку зі створення суб’єктивної реальності роботою розуму. Розум — це спеціальна здатність мозку створювати суб’єктивну реальність на основі інформації, що надходить з органів сприйняття та пам’яті. Тобто все, що ви зараз сприймаєте у зовнішній і внутрішній реальності — це все створюється вашим розумом. Раніше ми розглянули, як це відбувається. Зараз же ми узагальнимо ці знання у ключі моделювання реальності.
Ми вже з’ясували, що об’єктивна реальність не доступна прямому пізнанню. Однак у ній потрібно якось орієнтуватися, щоб, як мінімум, вижити. Тобто якби люди не мали можливості отримувати інформацію про те, що відбувається в об’єктивному світі, то не було б людства, оскільки ми не змогли б не лише дати потомство, а й уберегти себе від небезпек світу: дикі тварини, природні стихії та ін. Тому матінка-природа наділила нас органами сприйняття реальності: очі, вуха, ніс і т.д. Однак просто приймати інформацію з зовнішнього світу не достатньо. Її потрібно якось обробити і представити свідомості так, щоб людина змогла орієнтуватися у зовнішньому середовищі. Для цього природа створила мозок. За допомогою нього відбувається моделювання реальності у вигляді образів — візуальних, аудіальних і кінестетичних. Ці образи з’являються у свідомості, і людина, усвідомлюючи їх, починає орієнтуватися у світі. Як уже було сказано раніше, мозок створює досить адекватну модель реальності у свідомості людини. Це природно, оскільки неадекватна модель призведе до смерті індивіда. Однак, нагадаю, це лише модель реальності, а не сама реальність. Але ця модель настільки здається реальною, що ми її плутаємо з реальністю. Це знову ж таки задумано природою. Модель повинна працювати так, щоб створити повну ілюзію присутності у світі, тоді орієнтування у світі буде найбільш повним. У підсумку ми доходимо висновку, що суб’єктивна реальність, у якій кожен із нас живе, є модель реальності, створена розумом, для орієнтування у світі та виживання в ньому.
Як ми з’ясували раніше, суб’єктивну реальність дорослої людини можна умовно розділити на два шари: наявна дійсність і абстрактна реальність. Ці два шари моделювання діють одночасно. Хоча ми за бажання можемо виділити у себе в свідомості кожен шар окремо. Ми це вже робили, коли вивчали рівні сприйняття.
Якщо ви подивитеся навколо і звернете увагу на те, що прямо зараз відбувається, то ви виділите шар наявної дійсності. Це перший рівень моделювання реальності розумом. Цей процес створення моделі світу на рівні наявної дійсності відбувається миттєво і автоматично. Щоб у цьому переконатися, достатньо усвідомити, що практично неможливо не виділяти об’єкти в тому потоці сенсорної інформації, яку ви сприймаєте. Простіше кажучи, коли ви кудись дивитеся, ви автоматично бачите якісь предмети, а не просто набір кольорових плям. Ось подивіться на цю широко відому у вузьких колах картинку.
Хча, по суті, це просто щось чорне на чомусь білому, розум автоматично виділяє об’єкт. У даному випадку навіть два об’єкти. Він виділяє пару, що цілується. І якщо ви вже побачили на цій картинці не просто мазню, а саме два обличчя і дві кисті, що злилися в поцілунку, то вам тепер буде дуже складно позбутися цих образів. Ваш розум створюватиме їх у вашій свідомості автоматично. Те ж саме відбувається і при звичайному щосекундному спогляданні навколишньої реальності. Достатньо миті, щоб ваш розум створив із вхідного сенсорного потоку набір об’єктів. Це відбувається настільки швидко, що ви навіть не помічаєте цього. Однак, коли в поле зору потрапляє якийсь предмет, який не одразу розпізнається розумом, то ваша увага одразу ж приковується к цьому предмету доти, доки ваш розум не знайде підходящий знайомий об’єкт, під який може підпасти цей предмет. Я думаю, кожен із таким стикався. Все наче як зазвичай іде, і раптом ваш погляд падає на щось незрозуміле. І ви його уважно розглядаєте, поки не зрозумієте, що це таке. Наприклад, ось:
Чи не правда, одразу не зрозуміти, що це таке? Дівчина з трьома ногами? Такого наш розум ще не бачив. Але придивившись (що природно, адже образ до ладу не розпізнаний), ми бачимо глечик, і тепер усе стає на свої місця. Картинка реальності розпізнана. Тепер при погляді на цю картинку наступного разу ми вже бачимо глечик практично одразу.
А ось таке?
Правда забавно, як розум одразу виділяє знайомі речі?
А ось ще кілька прикладів.
Подивіться в точку в центрі картинки протягом 15 секунд.
Картинка кольорова? Перевірте, не дивлячись у центр.
Дивіться в центр цієї картинки деякий час. Якого кольору пляма, що обертається? Чи є плями по колу? Перевірте, не дивлячись у центр.
Ну і найцікавіша, на мій погляд, ілюзія.
(Edward H. Adelson)
Як ви думаєте, чи однакового кольору клітинки А і В? Різного? А ви перевірте. Просто виріжте в аркуші паперу кружечок 1 см і піднесіть по черзі до першої і другої клітинки. Або просто будь-якими підручними засобами зробіть так, щоб ви бачили колір тільки цієї конкретної клітинки, при цьому не бачачи решти дошки. Зробіть це, інакше нічого не побачите. Клітинки абсолютно однакового кольору! Наш розум створює ілюзію, що одна клітинка біла, а друга сіра. Він добудовує наше сприйняття реальності відповідно до нашого досвіду.
Повторю ще раз висновок, який можна зробити виходячи з усього вищесказаного. Наявна дійсність, яку ви прямо зараз спостерігаєте навколо себе, є результатом роботи розуму зі створення моделі світу. Розум прямо на ходу створює об’єкти і предмети у вашій свідомості.
Спосіб моделювання світу на рівні наявної реальності доступний і тваринам. Однак людина пішла далі щодо відображення світу. У людини, на відміну від тварин, є мова. Мова, як ми з’ясували раніше, є інструментом відображення світу у вигляді слів та їх поєднань. Завдяки мові з’явився другий рівень моделювання світу — абстрактна реальність. Все, що ми знаємо з приводу світу — все це є модель світу, створена розумом на рівні абстракцій.
Щоб далеко не ходити, просто наведу приклади. Ви знаєте, що ви живете в якійсь країні. Ви знаєте, що в цій країні є президент. Ви знаєте, що ми всі живемо на планеті Земля, яка обертається навколо Сонця. (Якщо ви цього не знаєте, то або ви ще дитина, яка це не проходила в школі, або в тому середовищі, де ви живете, люди бачать світ по-іншому.) Які є вулиці у вашому місті чи селищі? Як вони розташовані одна відносно одної? Яка валюта є валютою вашої країни? Скільки грошей у вас зараз на рахунку? Яка у вас стать: чоловіча чи жіноча? Як звати ваших батьків? Що таке звук? Що таке світло? З чого складаються всі речі у світі? Які релігії існують у світі? Що ви з цього приводу думаєте? Яких тварин ви знаєте?
Гаразд, думаю, достатньо прикладів, щоб стало зрозуміло, що все це — є тим, що ви знаєте про світ. Все це — це те, як ви уявляєте собі світ. Все це — є лише модель світу, в якому ви живете. Всього цього вас навчили люди, з якими ви жили і живете. Це спадщина вашої культури.
Задайте ті ж самі питання тубільцю з острова Тумба-Юмба, який знаходиться далеко від цивілізації. Думаю, ви будете здивовані його відповідям. Ви вважаєте його неписьменним? З його позиції ви здастеся йому не менш дурним, ніж він здається вам. Хоча не обов’язково їздити на острів Тумба-Юмба. Можна простіше. Задайте собі питання “Що таке кохання?”. Запишіть відповідь на папері. Потім задайте те саме питання вашому сусідові. Порівняйте відповіді? Даю гарантію, що ваш сусід по-іншому уявляє собі кохання. Його модель світу інша. А тепер питання на засипку: хто з вас правий — ви чи сусід? Якщо ви скажете, що праві ви, а сусід щось недорозуміє, то ви, на жаль, не зрозуміли головну думку, яку я намагаюся донести.
А тепер такі питання. Коли будете на них відповідати, тримайте в умі той момент, що все, що ви знаєте про світ, є лише його модель, але не сам світ. Ось питання:
Хто правий: радикали чи демократи?
Чи вмирав Ісус за нас на хресті?
Чи треба піднімати податок на житло?
Чи є Бог?
Чи виправдане застосування зброї для наведення порядку в країні?
Наркотики — це добре чи погано?
Я навмисно поставив такі провокативні питання. Ці питання мають різні відповіді. Ці питання, на відміну від питання “Котра зараз година?”, створюють поділи в суспільстві, війни та конфлікти. Усі ці питання я навів для того, щоб показати, як впливає на поведінку людей їхня віра в те, що світ такий, яким вони його собі уявляють. Нерозуміння того моменту, що модель світу не є сам світ, створює дуже багато болю і страждань. І тільки розуміння того, що все, що ви бачите, чуєте, знаєте — це лише модель реальності, дозволяє дещо відокремитися від неї і просто спостерігати, як ця модель розгортається у вашій свідомості. Це і є практика самоспостереження, практика присутності та усвідомленості. Це ті практики, про які говорять практично всі духовні вчення. Однак про це ми поговоримо дещо пізніше. До всього цього нам потрібно буде ще розібратися з кількома моментами, які проллють світло на вашу природу.
Тут же нам ще належить відповісти на ще одне важливе питання: від чого залежить модель світу конкретної людини? Відповідь на це питання дозволить вам бути більш лояльним до чужої думки, до чужої позиції. Це допоможе зберегти ваші стосунки з іншою людиною, зберегти ваші нерви, стати більш співчутливим і більш терпимим до інших людей.
Отже, від чого залежить модель світу конкретної людини? Тут є кілька факторів. По-перше, потрібно розуміти, що дитина народжується на світ спочатку без будь-якого уявлення про нього. Все, що вона дізнається про світ, вона черпає з навколишнього середовища. А в дитинстві її навколишнім середовищем в основному є її батьки і та культура, в якій вона росте. Думаю, тут повинно бути все зрозуміло. Якщо батьки віруючі, то дитина буде з дитинства переймати саме таку точку зору на світ, тобто релігійну. Згодом, коли дитина стане спілкуватися з більшою кількістю людей, вона побачить, що є різні позиції з приводу релігії. Хтось вірить, хтось ні. Якщо дитина має критичний розум, то вона, можливо, замислиться про свою релігійність і, цілком можливо, змінить свою позицію в цьому питанні. А може, й ні.
Батьки — перші люди, які показують світ дитині. Вони показують їй, як треба поводитися, що є правильним, а що ні. Діти часто переймають у батьків моделі поведінки в тих чи інших ситуаціях. Батьки вчать дитину, що важливо в житті і до чого варто прагнути. Це вкладається в підсвідомість дитини дуже глибоко і надалі сильно впливає на її картину світу. Отже, частково модель світу нам прищеплюється нашими батьками.
Коли дитина виходить у світ, вона йде до школи, і там її навчають наукам. У школі вона дізнається дуже багато про те, як влаштований світ. Спілкуючись із людьми, дитина переймає у них культуру поведінки, мову, устої суспільства, в якому вона перебуває. Тут теж повинно бути все зрозуміло. Наприклад, в Америці є нормою класти ноги на стіл. Для японців же це є образою співрозмовника. На сході поширений в основному буддизм та індуїзм, на середньому сході — іслам, в Європі та Америці — християнство. Залежно від того, де народилася людина, швидше за все, ту релігію вона успадковує. Якою ж дурістю є суперечки щодо того, яка релігія є істинною! А ще гірше, коли за відстоювання “істинності” своєї релігії люди вбивають одне одного. Виходить, що частково модель світу залежить від культури суспільства, де живе людина.
Далі, навіть в одній і тій же сім’ї і в одній і тій же культурі люди мають різні моделі світу щодо тих чи інших аспектів. Що ще впливає на формування моделі світу у людини? Наступний фактор — це вроджені особливості людини. Хтось народжується із задатками в аналітичному мисленні. Для них світ є великою прогнозованою і аналізованою машиною. Вони можуть бути нечутливими до духовної сфери буття і, природно, будуть її заперечувати, називати священиків шарлатанами. Інша людина виявилася досить чутливою до тонких духовних відчуттів. Вона розвиватиме цю свою здатність і, відповідно, бачитиме світ скоріше як прояв духу, ніж як матерію. Такі люди стають релігійними, духовними. Третя людина має таланти у спілкуванні з людьми, і для неї світ — скоріше суспільство людей, ніж щось матеріальне чи духовне.
І, нарешті, по суті, найголовніший фактор — це досвід людини. Саме особистий досвід є тим самим матеріалом, на основі якого розум людини будує модель реальності. Чи можна знати смак банана, жодного разу його не спробувавши? Чи можна словами описати звук сопілки, та так, щоб інша людина, яка жодного разу його не чула, змогла точно дізнатися, як звучить цей інструмент? Що уявлятиме собі сліпа від народження людина, коли їй скажуть, що сонце червоне і яскраве?
Думаю, цих прикладів достатньо, щоб зрозуміти, що наше уявлення про світ формується на основі нашого досвіду.
Чи може людина, яка ніколи не ходила в гори, зрозуміти справжнього альпініста? Тільки випробувавши те, що випробував альпініст, ти по-справжньому зможеш зрозуміти те, про що він говорить. Його модель світу відрізнятиметься від моделі світу людини, яка не ходила в гори, будь вона хоч сім п’ядей у лобі.
Скільки людей — стільки світів. Кожна людина має свій унікальний набір досвіду і знань, який формує її модель світу, її суб’єктивний світ. Людина, яка з дитинства жила в сім’ї, де заохочується насильство, а згодом потрапила в кримінальне суспільство, бачитиме світ, у якому хто сильніший, той і правий. І ви її не переконаєте, якщо говоритимете протилежне, оскільки весь її досвід підтверджує це її переконання. Людина, яка виросла серед розкоші та багатства, матиме картину світу, відмінну від картини людини, яка виросла в бідних районах.
Наші вроджені особливості та наше оточення створюють простір, у якому людина проживає певний досвід. На основі цього досвіду будується картина світу цієї людини. Саме через цю картину світу людина дивитиметься на світ. Тому не дивуйтеся, якщо якась людина, як вам здається, поводиться дивно. Людина поводиться саме так тому, що так вона бачить світ. Ви бачите світ по-іншому. У вас був інший досвід у житті. Саме тому на її місці ви поводитиметеся по-іншому, не так, як вона.